• Планове взяття крові для дослідження проводять строго натщесерце. o "Натщесерце" - між останнім прийомом їжі і взяттям крові проходить не менш 8 годин (в деяких випадках не менш 12 годин). o Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа. Можна пити воду. • При діагностиці біохімічної групи тестів за 1-2 дні до обстеження виключити з раціону жирну, смажену їжу та алкоголь. • За годину до взяття крові виключити куріння. • При заборі венозної крові потрібно виключити фактори, що впливають на результати досліджень: фізичне навантаження (біг, підйом по сходах), емоційне збудження. Перед процедурою пацієнт протягом 10-15 хвилин знаходиться в спокої. Якщо пацієнт приймає медикаменти - обов'язково вкажіть таку інформацію в направленні на дослідження! • Забір крові не слід проводити одразу після рентгенографії, ректального дослідження чи фізіотерапевтичних процедур.
Урогенітальний хламідіоз (хламідійна інфекція) – одна з найпоширеніших патологій групи ЗПСШ. У зв'язку з особливостями клінічних проявів, труднощами діагностики та лікування, численними ускладненнями, захворювання становить значну загрозу репродуктивному здоров'ю жінки. Також, хламідії грають значну роль в розвитку патологій у плода та новонародженого. Генітальні хламідії провокують розвиток простатиту, уретриту, орхіту, венеричної лімфогранульоми, безпліддя, хвороби Рейтера, проктиту, цервіциту, циститу, ендометриту, бартолініту, кон'юнктивіту, фарингіту, перигепатиту та ін. У новонароджених дітей хламідії можуть викликати розвиток вульвовагініту, проктиту, кон'юнктивіту, назофарингіту, риніту, артриту, пневмонії, вроджених патологій ЦНС і органів зору. При оральному сексі з зараженим партнером захворювання може розвиватися в ротовій порожнині та горлі. Оральний хламідіоз викликає такі захворювання, як хламідійний бронхіт, фарингіт, пневмонію, ангіну та ін. Інкубаційний період хламідійної інфекції становить від 1 тижня до 1 місяця (частіше – 10-15 днів). Найчастіше урогенітальна інфекція вражає слизові оболонки цервікального каналу. Цервіцит протікає безсимптомно. Інші ураження органів сечостатевої системи мікроорганізмами мають деякі загальні симптоми хламідіозу. Найбільш типові симптоми хламідіозу: • серозно-гнійні виділення зі статевих шляхів; • гнійні виділення з уретри вранці (“ранкова крапля”); • кров'янисті виділення з сечовипускального каналу; • болюче та прискорене сечовипускання; • свербіж в області уретри та зовнішніх статевих органів; • гіперемія та набряк вульви; • порушення менструального циклу за типом менорагії; • дисбактеріоз; • болючі відчуття внизу живота, що посилюються після фізичного навантаження; • біль і набряк одного або обох яєчок; • неприємні відчуття під час еякуляції; • підвищена стомлюваність і слабкість; • підвищення температури. Тому дуже важливо завчасно проводити обстеження!!!
